покладень

[poklɑdɛnʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. У християнстві — обряд покладання мощів святого у престол храму або у спеціальну раку для шанування, а також свято на честь цієї події.

  2. Застаріла назва для поняття “положення“, “заклад”, “заснування” (наприклад, заснування храму).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. покладення, р. покладень, д. покладенням, з. покладення, о. покладеннями, м. покладеннях, к. покладення

Більше записів