Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* ТЕРХ , а, ч., діал . 1. В’юк . Як робить [ гуцул ] – то гостро робить : винесе такий терх муки на свій верх , що у коня спина вгинається (Хотк., II, 1966, 355); Як конина , двигав [ Юра ] ціле своє життя повні терхи чужого добра і йшов туди , куди поганяли (Круш., Буденний хліб .., 1960, 190). 2. Стара міра рідини . Шинкарі посідали з повними терхами (Сл. Гр.).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. терх, р. терху, д. терхові, з. терх, о. терхом, м. терсі, к. терху
Походження слова (Етимологія)
Слово «терх» має два значення. Перше — «в’юк на верховому коні», тобто поклажа, яку перевозять на спині тварини. Друге — «трусити, кришити», але це значення є результатом видозміни слова «трусити». У значенні «в’юк» слово походить з угорської мови (угор. teher «ноша, вантаж»), яке, своєю чергою, запозичене з баварсько-австрійського діалекту німецької мови (пор. нім. Tracht «оберемок, в’язанка», пов’язане з tragen «нести»). Це слово також споріднене з давньоскандинавським draga «тягти» та англійським drag «тягти, волочити».