Словник Української Мови
Буква
1. Вважати когось, щось відповідальним за щось або наділеним якимись якостями, упевнено сподіватися на когось, щось.
2. Розміщувати, класти щось на поверхню або всередині чогось (зазвичай з певною метою або обережно).
3. (перен.) Спрямовувати, зосереджувати (погляд, думки, надії тощо) на комусь, чомусь.
4. (заст.) Призначати, визначати комусь якусь роль, становище, обов’язок.
Приклад 1:
Вперто й свідомо покладати квіти до пам’ятника Шевченкові 22 травня — на очах у «мистецтвознавців у цивільному», у світлі фотоспалахів, знаючи, що завтра тебе виженуть з інституту, звільнять з роботи. На судилищі, влаштованому у трудовому колективі, одному піднести руку за колегу, якого наказано вигнати з роботи.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”