1. Закінчитися, припинитися, дійти до кінця (переважно про щось негативне, небажане або тривале).
2. Завершити своє існування, перестати існувати; зникнути.
3. Розм. Померти, закінчити життя (часто про самогубство).
Словник Української Мови
Буква
1. Закінчитися, припинитися, дійти до кінця (переважно про щось негативне, небажане або тривале).
2. Завершити своє існування, перестати існувати; зникнути.
3. Розм. Померти, закінчити життя (часто про самогубство).