Значення
-
(застаріле) Поки, протягом того часу, доки відбувається якась дія або триває якийсь стан.
-
(діалектне) У значенні сполучника: поки, доти, доки.
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘покій’ походить від праслов’янського *pokojь, що означало ‘спокій, відпочинок’. Воно утворене від дієслова *počiti (спочити) за допомогою чергування голосних. Спочатку позначало стан спокою та відпочинку, а згодом набуло також значення ‘кімната’ (місце для відпочинку) та ‘смерть’ (вічний спокій). Це слово має відповідники в багатьох слов’янських мовах, наприклад, у російській (покой), польській (pokój), болгарській (покой) та інших.