походжання

[poxodʒɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Належність до певної родини, соціального прошарку, народу, місцевості або середовища за фактом народження; родовід, початок роду.

  2. Причина виникнення, утворення або появи чогось; джерело, корінь, початок.

  3. У мовознавстві — належність слова або мовного явища до певної мови або мовної групи; етимологія.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. походжання, р. походжання, д. походжанню, з. походжання, о. походжанням, м. походжанні, к. походжання

Більше записів