1. (про рух, дії) Швидко, поспішно, квапливо; з поспіхом.
2. (про манеру поведінки, виконання дії) Неуважно, поверхнево, без належної старанності; абияк.
похіпливо
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Той з розгону її випив — Костянтин похіпливо налляв йому ще одну склянку. По душі Лаговського перебігло на хвилину якесь прикре почуття проти Костянтина.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прислівник () |