показ

1. Дія за значенням дієслова показувати; демонстрування, пред’явлення чого-небудь для огляду, ознайомлення або перевірки.

2. Публічна демонстрація, експонування чого-небудь (наприклад, товарів, творів мистецтва, технічних досягнень); виставка.

3. Демонстрація кінофільму, телепередачі, театральної вистави тощо; сеанс.

4. Розкриття, виявлення якої-небудь внутрішньої якості, властивості, стану через зовнішні ознаки.

5. У математиці та статистиці: числове значення, величина, що відображає стан, рівень або динаміку чого-небудь; індикатор.

Приклади вживання слова

показ

Приклад 1:
Має прорости… Та глибинна духовна сутність, те поєднання делікатности і моральної твердости, та не на показ, без тіні пози й зовнішнього ефекту людяність — становили осердя його неголосної поезії, осявали й зігрівали всіх, хто спілкувався з ним, одухотворювали і його редакторську діяльність — той для нього воістину «сродний труд» у сковородинському розумінні. Йому якось вдавалося проводити поетичний корабель цілим, з мінімальними втратами поміж рифами цензури й кон’юнктури, не нав’язуючи авторові своєї волі та разом з тим дисциплінуючи його поетичну уяву своїм чуттям слова й естетичним смаком.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Залежність ( )λnn = в оптичній о б- ласті спектра має складний характер; для тих ділянок спектра, які слабо поглинають- ся даною речовиною, залежність показ – ника заломлення від довжини хвилі може бути подана у вигляді формули Коші: 420 bann λλ ++= або 20 ann λ +≈ . Величина, яка показує, як швидко змінюється показник заломлення п речов и- ни з довжиною хвилі λ називається дис- персією речовини D: λd dnD = .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Різниця показ ників заломлення рідини для звичайного і незвичайного променів монохроматичного світла в напрямку, який перпендикулярний до вектора E  , пропор- ційна 2E : Хвильова оптика 248 2 2 Eknn eo =− , де 2k – коефіцієнт пропорційності. Якщо довжина шляху променів між обкладками конденсатора l, то різниця фаз між звичайним і незвичайним променями дорівнює ( ) 22 2 BE2Elk2l nn2 o oe o πλ π λ πδ ==−= , де o 2kB λ= – стала Керра, яка залежить від природи речовини, довжини хвилі oλ , тем- ператури і швидко зменшується з її збіл ь- шенням.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”