Значення
-
У музиці — ритмічна фігура, що утворюється при розподілі двох основних музичних часів на три рівні частини; властивість, якість триольного ритму.
-
У поезії — ритмічна особливість вірша, заснована на використанні триольних стоп (наприклад, анапеста), що створює відчуття плавності, мелодійності або прискореного руху.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тріольність, р. тріольності, д. тріольності, з. тріольність, о. тріольністю, м. тріольності, к. тріольносте