1. Визнати свою провину, гріх або помилку, виразити каяття, розкаявшись у скоєному.
2. (у релігійному сенсі) Сповідатися в гріхах перед Богом або священиком, приймаючи таїнство покаяння.
покаятися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Від мене вимагали, власне, трішки покаятися, визнати, що я встала на знак протесту відрухово, не подумавши, і щодо мене обмежилися б, мабуть, якоюсь доганою. Та внутрішньо я вже давно була готова скинути з себе тягар партквитка, поводилася незалежно й намагалася пояснити мотиви своєї поведінки, довести, що вчинила правильно.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Треба, Романочку, покаятися, спокутувати свiй грiх!
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”
Частина мови: дієслово () |