покат

[pokɑt] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Полога спущена ділянка земної поверхні, схил (зазвичай з плавним пониженням).

  2. Місце, де річка робить крутий поворот, обтікаючи перешкоду; річковий вигин, коліно.

  3. У техніці: похила поверхня, конструкція або пристрій для спуску, скочування чого-небудь (наприклад, бревен, вантажів).

  4. У рибальстві: місце, де сітка або невід спускається з човна у воду; також сама дія спуску сітки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. покат, р. поката, д. покатові, з. поката, о. покатом, м. покаті, к. покате

Більше записів