1. Який покоряється, слухається когось; слухняний, покірний.
2. Який виражає покірність, свідчить про покору; покірливий.
покарний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який покоряється, слухається когось; слухняний, покірний.
2. Який виражає покірність, свідчить про покору; покірливий.
Відсутні