покарлюченість

[pokɑrljut͡ʃɛnistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Властивість за значенням прикметникапокарлючений“; стан, коли щось є покарлюченим, тобто має багато викривлень, звивин, горбків або вузлів; кривизна, звивистість, горбистість.

  2. Переносно: складність, заплутаність, нелінійність (наприклад, думок, життєвого шляху, сюжету).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. покарлюченість, р. покарлюченості, д. покарлюченості, з. покарлюченість, о. покарлюченістю, м. покарлюченості, к. покарлюченосте

Більше записів