покарлючений

[pokɑrljut͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. (Про рослини, частини рослин) Такий, що має викривлені, зігнуті, недорозвинені форми; зігнутий, кривий, покручений.

  2. (Переносно) Зігнутий, сутулий, зі згорбленою поставою (про людину).

  3. (Переносно) Укручений, завитий (про волосся, кучері).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. покарлючений, р. покарлюченого, д. покарлюченому, з. покарлюченого, о. покарлюченим, м. покарлюченім

Більше записів