покараний

1. Який зазнав покарання, кари за вчинений вчинок, провину або злочин.

2. (У переносному значенні) Який зазнав важких страждань, лиха, ненагід.

Приклади вживання

Приклад 1:
«А ти свідомий того, що неминуче будеш за це покараний — навіть, якщо тобі сто разів удасться надурити земне правосуддя? Чи свідомий ти того, що сподобитися прощення і спасіння за такий тяжкий гріх украй нелегко?
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: прикментик (True) |