1. Який загинув, зазнав смерті (переважно в результаті нещасного випадку, катастрофи, війни тощо).
2. Який приречений на загибель, знищення; обречений.
3. Розм. Який дуже втомився, знесилився; зморений.
погиблий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик (True) |