Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що зазнає або зазнав невдачі, поразки, краху; безперспективний, безнадійний.
2. Позначений, визначений долєю, фатумом на щось (зазвичай негативне); обумовлений роком, долею.
3. (У поєднанні з інфінітивом) Такий, якому судилося, належало щось зробити або зазнати.
Приклад 1:
Тяжко було усвідомлювати, що Василь приречений. Ми кидалися в усі боки, шукали ліки, консультувалися з фахівцями, але діагнози були невтішні.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Щойно тоді зрозуміємо, з якою легкістю, без жодного адміністративного втручання вулиця Леніна, скажімо, перетворюється спочатку на вулицю Сталіна, пізніше — на Führerstrasse, згодом знову на Сталіна, потім на Радянську чи Миру, а ще пізніше — на Шевченка (цей бідака в нас чомусь приречений спокутувати гріхи і славу всіх тиранів). І чому так просто з проспекту Свободи потрапити на Соловецкую, а з алеї Незалежності — на 2-й Устюглагерный Проулок.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”