1. Дерев’яний брус, колода або дошка, які використовують для настилання перекриття, стелі, помосту тощо; накат.
2. Спеціальний пристрій у вогнепальній зброї (гарматі, мінометі тощо), який після пострілу повертає ствол у початкове положення.
накатник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |