1. Загинути, насильницько втратити життя, зазвичай у бою, катастрофі або в результаті трагічних обставин.
2. Перен. Зникнути, припинити існування, бути знищеним (про явища, держави, культури тощо).
погибнути
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Единство частей чуждое есть, посему разрешится ему есть дѣло лишнѣе, а погибнути — совсѣм посто-роннѣе. Иеремѣя зовет мечем, а Павел словом именует живым, но оба то ж разумѣют.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: дієслово () |