погибати

[poɦɪbɑtɪ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Зазнавати загибелі, втрачати життя; гинути.

  2. Знищуватися, переставати існувати, приходити в повну непридатність (про предмети, явища, почуття тощо).

  3. (у розмовному вживанні) Потрапляти у скрутне, безвихідне становище; зазнавати невдачі, краху.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. погибати, р. погибатів, д. погибатам, з. погибати, о. погибатами, м. погибатах, к. погибати

Більше записів