Словник Української Мови
Буква
1. Невелика прогулянка, короткочасне перебування на свіжому повітрі з метою відпочинку або розваги.
2. Розважальна забава, веселощі, гуляння (зазвичай колективні).
3. Рідко вживане: дія за значенням дієслова “погуляти” (провести певний час у стані волі, без діяльності або обов’язків).
Приклад 1:
Дождалися… З Чигирина По всій славній Україні Заревли великі дзвони, Щоб сідлали хлопці коні, Щоб мечі-шаблі гострили Та збирались на веселля, На веселе погуляння, На кроваве залицяння. У неділеньку та ранесенько Сурми-труби вигравали.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”