погукувати

1. Видавати характерні звуки, подібні до «гу-гу», як це робить зозуля.

2. Перенісне значення: монотонно або сумно говорити, повторювати одне й те саме.

Приклади вживання

Приклад 1:
Йому приємно погукувати, робити шамотню, наливати. Поганенька музика струнного оркестру, що грає десь за нашою альтанкою, немов підбадьорює його.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”

Частина мови: дієслово () |