НАВАНТА́ЖУВАНІСТЬ, -ності, жін. Властивість за значенням навантажуваний; здатність сприймати, витримувати або забезпечувати певне навантаження (у 1, 2 знач.).
навантажуваність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
НАВАНТА́ЖУВАНІСТЬ, -ності, жін. Властивість за значенням навантажуваний; здатність сприймати, витримувати або забезпечувати певне навантаження (у 1, 2 знач.).
Відсутні