1. (док. погубитися) Втрачати життя, гинути, зазнавати загибелі; погибати.
2. (док. погубитися) Зазнавати моральної чи духовної загибелі, руйнування; губити себе.
погублятися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови