1. Приміщення під будинком або окремо в землі для зберігання продуктів, консервації, овочів тощо, де підтримується низька, стала температура.
2. Підземний склеп для поховання померлих; крипта.
Словник Української Мови
Буква
1. Приміщення під будинком або окремо в землі для зберігання продуктів, консервації, овочів тощо, де підтримується низька, стала температура.
2. Підземний склеп для поховання померлих; крипта.
Приклад 1:
Двір був просторий, чистий, оплетений; ззаду, на току, стояли ожереди соломи; з лівого боку чорніли грядки та невеличкий молодий вишник; з правого – хлівець, загорода та погріб. Коло воріт, над перелазом, білів новою цямриною колодязь, виглядав на шлях новим високим журавлем… Чіпка уступив у двір.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”