погріб

1. Приміщення під будинком або окремо в землі для зберігання продуктів, консервації, овочів тощо, де підтримується низька, стала температура.

2. Підземний склеп для поховання померлих; крипта.

Приклади вживання

Приклад 1:
Двір був прос­то­рий, чис­тий, оп­ле­те­ний; зза­ду, на то­ку, сто­яли оже­ре­ди со­ло­ми; з ліво­го бо­ку чорніли гряд­ки та не­ве­лич­кий мо­ло­дий виш­ник; з пра­во­го – хлівець, за­го­ро­да та погріб. Ко­ло воріт, над пе­ре­ла­зом, білів но­вою цям­ри­ною ко­ло­дязь, виг­ля­дав на шлях но­вим ви­со­ким жу­рав­лем… Чіпка ус­ту­пив у двір.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Частина мови: іменник (однина) |