поглинення

1. Дія за значенням дієслова “поглинати“; процес, коли щось повністю вбирає, втягує або асимілює в себе інший об’єкт, речовину, енергію або увагу.

2. (фіз., хім.) Процес вбирання, прийняття енергії, частинок або речовини іншою речовиною без відбиття чи пропускання (наприклад, поглинення світла, звуку, нейтронів).

3. (перен.) Повне занурення в якусь діяльність, стан або відчуття, коли зовнішнє стає непомітним (наприклад, поглинення роботою, читанням).

4. (екон., бізн.) Приєднання, включення однієї компанії, організації або території до іншої, що веде до втрати незалежності першої.

Приклади вживання

Приклад 1:
— Правдива смерть Венеції настане не від поглинення морем чи пісками, не від потопів чи громів небесних (…). Усе це тільки зовнішнє, себто позірне, себто несуттєве (…).
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: іменник (однина) |