подзюбаний

Тлумачення із “Словника української мови”* ПОДЗ Ю БАНИЙ , а, е, рідко. Дієпр. пас . мин . ч. до подз ю б а ти 3. Новий учитель ,.. хлопець з добродушним трохи подзюбаним обличчям , вподобався людям ( Вас ., І, 1959, 135).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |