подимний

[podɪmnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Податок або збір, що стягувався в Україні за часів Гетьманщини з димарів (курних печей) як одиниці оподаткування дворів або господарств.

  2. У широкому історичному контексті — будь-який податок, що нараховувався з диму (тобто з окремого житла, домогосподарства), аналог подвірного податку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. подимний, р. подимного, д. подимному, з. подимного, о. подимним, м. подимнім

Більше записів