НА́ВОДКА, и, жін.
1. Дія за значенням наводити, навести 1–3, 5, 7. Наводка гармати на ціль. Наводка моста. Наводка глянцю.
2. спец. Пристрій або спосіб для наведення оптичних, радіолокаційних чи інших приладів на об’єкт. Лазерна наводка. Система наводки ракети.
3. крим., жарг. Дія за значенням наводити, навести 9; надання зловмисникам інформації про об’єкт злочину (місце, час, спосіб доступу тощо). Здійснити наводку на квартиру.