1. (розм.) Надуватися, набирати повітря, ставати об’ємним, набряклим; також перен. про почуття образи, невдоволення, коли людина набуває пихатого, замкнутого вигляду.
2. (діал.) Сильно віяти, дмухати (про вітер, повітряний потік).
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Надуватися, набирати повітря, ставати об’ємним, набряклим; також перен. про почуття образи, невдоволення, коли людина набуває пихатого, замкнутого вигляду.
2. (діал.) Сильно віяти, дмухати (про вітер, повітряний потік).
Відсутні