подушечка

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “подушка”: невелика, м’яка подушка, часто використовувана для декоративних цілей, підкладання під спину або голову, або як елемент обладнання (наприклад, для голки).

2. Анатомічний термін: м’яка, округла жирова або м’язова підкладка на тілі людини чи тварини (наприклад, на лапах котів, під пальцями ніг).

3. Ботанічний термін: пухка, м’ясиста частина деяких плодів або ягід, що оточує насінину (наприклад, у полуниці).

4. Технічний термін: невелика м’яка прокладка, наприклад, під заклепку, для амортизації або запобігання пошкодженню поверхні.

Приклади вживання

Приклад 1:
Тут же комода стояла, на ній всякі коробочки, пляшечки, кошички; над комодою дзеркало, а під дзеркалом подушечка на голки, піском набита, заволічкою вишивана, з китичками. Коло матері й Мася стояла.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |