Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “підкладати“; розміщення чогось під чимось, поміщення чогось знизу або в середину чогось.
2. (у техніці) Деталь, пластина, прокладка, яку підкладають під щось для регулювання, вирівнювання, ізоляції або зміцнення.
3. (переносно, розм.) Приховане спонукання, підбурювання когось до чогось, часто негативного; інтриганство.
Приклад 1:
Молитву в храмах вогню справляли лише жерці-атравани, які вдягали спеціальне біле вбрання та пояс, сплетений із 72 вовняних ниток, користувалися спеціальним інструментом для підкладання дров у вогонь. Рядові зороастрійці молилися просто неба п’ять разів на день, обернувшися лицем до сонця.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”