подунути БукваП 1. Про вітер, повітря: почати дути, набравши сили; різко, раптово задути. 2. Перен., розм. Раптово вирушити кудись, поїхати або піти з місця перебування. Приклади вживання Відсутні Частина мови: дієслово () | ←подунутисяподумуватися→