подруг

1. (від “друг”) Застаріла форма слова “друг”, що вживалася для позначення близького приятеля, товариша, соратника.

2. (від “друга”) Застаріла форма слова “друга” в значенні жінки, з якою пов’язані дружні стосунки; подруга.

Приклади вживання

Приклад 1:
Також є сни, переповнені людськими фізіономіями: цілі натовпи друзів, друзяк, друганів і подруг (причому в багатьох зовнішність аж ніяк не така, як насправді), якісь пиятики, танці, сигаретний дим, ґвалт, маски, регіт, тіснота, я намагаюся розшукати в цьому кодлищі ЇЇ, мене хапають за руки, мені наливають, я продираюся через цю спітнілу хащу, мене спокушають розмовами, співами, і я вдаю (уві сні, так), що Вона найменше мене цікавить, що я не ЇЇ шукаю, але в той же час панічно вираховую, скільки ще часу в моєму розпоря­ дженні (до пробудження), аби подолати всі ці незліченні перелюднені приміщення і таки знайти Одного разу мені приснилося, що я ЇЇ знайшов, але Вона увесь час поверталася до мене спиною, й перед самим пробудженням я подумав, що не покличу ЇЇ — це ризиковано, адже насправді істота, яку бачу лише зі спини, може виявитись не Нею, і що тоді?
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: іменник (однина) |