1. Трохи довше, дещо довше за час або простір; порівняльний ступінь від прислівника “довго”.
2. У більшій мірі, сильніше (про почуття, стан); довше за тривалістю.
Словник Української Мови
Буква
1. Трохи довше, дещо довше за час або простір; порівняльний ступінь від прислівника “довго”.
2. У більшій мірі, сильніше (про почуття, стан); довше за тривалістю.
Приклад 1:
— Дяка Богові, ми з цими ворогами порахувались; але й нас, братці, значно зменшилось, люті ж вороги оточують нас необорним колом; підбито наші захисниці-гармати, розвалено окопища, випущено в Дністро наш став рідний, і от-от не мине й години, як цілі хмари сарани цієї налетять на нас… Так от вам яка моя рада: хоча й все одно пропадати нам треба, але проте ж хочеться подовше помахати руками і якнайбільше вирядити в пекло цієї тварюки, так для цього треба нам цей пригород покинути, а перейти у містечко, за мури замкові: там і вали суть, і чотири «баби», — все-таки трохи продержимось. — Розумне твоє слово, пане сотнику!
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”