нагальність

1. Властивість або стан за значенням нагальний; необхідність негайного виконання, здійснення чогось; невідкладність, терміновість.

Приклади вживання

Приклад 1:
Така нагальність, підозра, похапливість і — пшик! Трохи скандально це виглядає, як на німецькі органи розшуку й безпеки.
— Невідомий автор, “Agatangel”

Частина мови: іменник (однина) |