подорожник

1. Багаторічна трав’яниста рослина родини подорожникових з широкими листками, що росте переважно біля доріг, на узбіччях, використовується в народній медицині; подорожник великий (Plantago major).

2. Рід рослин родини подорожникових, до якого належать звичайні види, такі як подорожник великий, подорожник середній, подорожник ланцетолистий тощо (Plantago).

3. Переносна аптечка або невеликий набір медикаментів, перев’язувальних засобів для першої допомоги в дорозі або в похідних умовах (розмовне).

Приклади вживання

Приклад 1:
Широколистий подорожник й оксамитовий шпориш наче силкувались вкрить всю дорогу, хотіли одвоювать її од важких коліс сільських возів. Уся зелена степова скатерть, скільки можна було скинуть оком, була ніби заткана квітками: червоними купами смілки, синіми дзвониками, жовтими степовими тюльпанами, фіолетовим соном й чебчиком.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |