Прислівник.
1. Навпростець, прямою дорогою, не оминаючи перешкод (про рух, шлях).
2. *Уживається як термін у значенні: долаючи відстань безпосередньо, через перешкоди (наприклад, лісом, болотом, полем), на відміну від обхідного шляху.
навпрошки
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Назад їхали навпрошки: через Бердичів, Погребище, Звенигород, Шполу. Юрій був вовкодухий, один раз навіть потягнув у віконце карети за чуба гайдука, який реготівся.
— Невідомий автор, “Getman Sin Getmana”
Приклад 2:
— лiпше за мене: глибше, поту‑жнiше, та йолки, просто безстрашнiше: навпрошки, на всенький обсяг ритмiчного — полотно за полотном, як систола‑дiастола, — дихання, плив у потоцi, до якого я доскакувала — проривами, виносячи в зубах по одненькому вiршу, Боже, який це клас, коли бачиш когось дужчого за себе! — “Пане Миколо, що тут мається на ува‑зi?
— Невідомий автор, “Oksana Polovi Doslidzhennya Z Ukrayinskogo Seksu”
Частина мови: прислівник () |