Словник Української Мови
Буква
1. Який має ознаки пошарпаності, зношеності; потертий, здертий в окремих місцях (про тканину, одяг тощо).
2. Який має подряпини, сліди механічного пошкодження поверхні; пошкоджений, зідраний (про шкіру, предмети).
3. Перен. Який виглядає втомленим, змученим; з обличчям, на якому помітні сліди втоми, хвороби або сильного переживання.
Приклад 1:
Опинившись навпроти Ади, Перфецький був роздвоєний і подертий. З одного боку, він тішився невинною нагодою бути біля неї, дивитись на неї то прихованим, то відкритим поглядом, вдихати її запах, чи то пак суміш запахів, осно вою для якої міг бути й запах трави.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Десь на дні театральної бібліотеки лежить подертий переклад “Чести” Зудермана, “Задля святої землі” Ґава- левича, “Попихайло” Шуткевича, “Шалавила” Глінського, “Власть тьми” Толстого, “Уріель Акоста” Гуцкова, ще якісь комедії перекла- дені д-ром Олесницьким – тепер придбано Ґорького “Міщани” і “На дні”, Найдьонова “Діти Ванюшина” та Ернста “Пан професор Хит- рий”. (“Flachsmann als Erzieher”) – ось весь доробок за довгі, довгі літа!
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”