Словник Української Мови
Буква
1. Який має ознаки зношування, втративший первісний вигляд через тривале використання або механічний вплив; зношений, здертий.
2. (переносно) Який виглядає втомленим, знесиленим; змарнілий, змучений.
3. (переносно) Досвідчений, багато переживший; битий життям.
Приклад 1:
Приїхали з кур’єрським, отим бакинським поїздом, з теплих вод — значиться, багатенькі нівроку; а вдягнені — так попросту… на пальті навіть двох ґудзиків не стає… та ще й галстучок потертий… Були б жонаті — вже ж би були гарно вбрані по-модному… А про книжки я догадавсь, як становив чемодана на передок: «Щось дуже важкий, — думаю, — певне, з книжками!.. І малий саквояж — такий самий важкий, отож і там книжки».
— Тютюнник Григорій, “Вир”