1. Дія за значенням нав’ючувати 1; навантажування в’юками (переважно на коней, верблюдів, мулів тощо).
нав’ючування
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням нав’ючувати 1; навантажування в’юками (переважно на коней, верблюдів, мулів тощо).
Відсутні