почужіти

1. Ставати чужим, відчужуватися від когось або чогось, втрачати попередню близькість, зв’язок, розуміння.

2. Набувати ознак чужого, ставати несхожим на щось рідне, характерне; робитися іншомуванним.

3. (у пасивному стані) Виглядати чужим, непритаманним для даного місця, середовища або ситуації.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |