почужіти

[pot͡ʃuʒitɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. Ставати чужим, відчужуватися від когось або чогось, втрачати попередню близькість, зв’язок, розуміння.

  2. Набувати ознак чужого, ставати несхожим на щось рідне, характерне; робитися іншомуванним.

  3. пасивному стані) Виглядати чужим, непритаманним для даного місця, середовища або ситуації.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я почужію, ти почужієш, він почужіє, ми почужіємо, ви почужієте, вони почужіють

Більше записів