1. Який став чужим, відчуженим, втратив близькість або зв’язок з кимось або чимось.
2. Який набув ознак чужого, несвого, став невластивим, нехарактерним для певного середовища або кола.
почужілий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |