почужілий

[pot͡ʃuʒilɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Який став чужим, відчуженим, втратив близькість або зв’язок з кимось або чимось.

  2. Який набув ознак чужого, несвого, став невластивим, нехарактерним для певного середовища або кола.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. почужілий, р. почужілого, д. почужілому, з. почужілого, о. почужілим, м. почужілім

Більше записів