1. Стати чутним, донестися до слуху; прозвучати.
2. Отримати від когось відомості, зв’язок, звістку; дати про себе знати.
3. Відчути себе певним чином (фізично або морально), здебільшого після якоїсь дії або стану.
почутися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Щоб вільніше почутися, він випнувся всім тілом і дихнув. І в його уяву заглянули і дід Маркура, й видовище, й спів із берега.
— Осьмачка Тодось, “Старший боярин”
Частина мови: дієслово () |