почудачити БукваП 1. Проявити дивацтво, повести себе незвично або ексцентрично; вчинити щось дивне, незрозуміле для оточуючих. 2. (рідше) Позбутися глузду, з’їхати з глузду; втратити розум. Приклади вживання Відсутні Частина мови: дієслово () | ←почудачитисяпочудакуватися→