Древослів

Словник Української Мови

почудачити

[pot͡ʃudɑt͡ʃɪtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. Проявити дивацтво, повести себе незвично або ексцентрично; вчинити щось дивне, незрозуміле для оточуючих.

  2. (рідше) Позбутися глузду, з’їхати з глузду; втратити розум.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я почудачу, ти почудачиш, він почудачить, ми почудачимо, ви почудачите, вони почудачать

Більше записів