почтивість

Почтивість — властивість за дієслова «почтивіти», що означає ставати почесним, шанованим, набувати авторитету; процес набуття суспільного визнання та поваги.

Почтивість — стан, коли особа чи явище вважаються гідними пошани, виявляють ознаки вшанування; почесність, шанованість.

Приклади вживання

Приклад 1:
Андрій Маркевич засяяв, і на його обличчі я побачив незвичайну, ніжну до себе почтивість. Погляд очей став ясний, по-дитячому довірчивий.
— Невідомий автор, “191 Talant Stiepan Vasil Ovich Vasil Chien”

Частина мови: іменник (однина) |