Значення
-
Абстрактний іменник, що означає моральну якість людини, яка характеризується чесністю, принциповістю, високим почуттям обов’язку та відповідальності; сумлінність, доброчесність.
-
(заст.) Почесне звання, титул або пов’язана з ними гідність; пошана, шанобливість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. почесність, р. почесності, д. почесності, з. почесність, о. почесністю, м. почесності, к. почесносте