1. Який набув чорного кольору, став чорним або темнішим через вплив часу, вогню, бруду тощо.
2. Переносно: похмурий, сумний, засмучений (про вираз обличчя, настрій).
3. Переносно: зіпсований, морально деградував, став підлим (про людину).
почорнілий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Почорнілий Тиміш оббігав конем Острог і знайшов-таки шляхтича на базарі в корчмі. Одним замахом Тиміш розвалив його відразу ж надвоє, на дві половини.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Приклад 2:
Весь цей будинок вигорів ізсередини, стирчить лише кістяк почорнілий, досі трохи задимлений. А перед будинком, на місці колишньої широкої веранди й досі зберігся напис: «Romanisches Kafe», — подірявлений, поіржавілий, жалюгідний, а все ж зберігся.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Частина мови: прикментик () |