1. Який зазнав побиття, побоїв; зі слідами ударів, каліцтв.
2. Який має ознаки пошкоджень, тріщин, збитих місць унаслідок інтенсивного або необережного використання (про предмети).
3. Розм. Який зазнав поразки, невдачі; переможений.
побиваний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |