НЕВРОПОР, іменник чоловічого роду, власна назва/термін.
1. У біології та ембріології — отвір у нервовій трубці зародка хордових тварин, що з’єднує її порожнину з навколишнім середовищем на ранніх стадіях розвитку; згодом закривається в процесі нейруляції.
2. У зоології — спеціалізований отвір у тілі деяких безхребетних (наприклад, у круглих червів), через який відбувається виділення або зв’язок нервової системи із зовнішнім середовищем.